ОТКУДА ПОШЛА РУСЬ - ЗВІДКИ ПІШЛА КИЇВСЬКА РУСЬ

Ярослава Мудрого, гены которого на жаль захирели, зачахли  в не помнящем родства своего  северной столице;
- Гетмана Петра Калнышевского,  сосланного немкой Екабелиной 11  в Соловки за то, что он не позволил пролиться братской крови в Запорожской Сечи;
- Сосланного в Сибирь гетмана Демьяна Многогрешного с казаками, славно помахавших  там саблями во славу русского оружия;
- Мыколу Гоголя, вспахавшего для нас пласт общей древней  славянской культуры на хуторе близь Диканьки;
- Казака Луганского (Владимира Даля), автора известного русского словаря, богатого крепкими ядрёными выражениям, понятными  даже неразумным хазарам;
- Киевлянина Михаила Булгакова с  его «Мастером и Маргаритой»;
- Легендарного атамана, предводителя Первой повстанческой Армии Нестора Махно  с Гуляй поля.  Батьке, очевидно,  не хватило золотого запасу, чтобы сделать Неньку-Украину  вильною, незалежною.
- Никиту Хруща-кукурозяного, мечтавшего,  чтобы по всей стране Великой (даже на кремлевской булыжной мостовой)  росла  двухметровая красавица «руза-куку» (кукуруза);
- Леву Троцкого, председателя. Революционного военного совета РСФСР и Союза, обозвавшего Сталина  –  горным упрямым козлом, который на погибель заведет многомиллионное стадо   баранов в пропасть держимордия.
- Сумчанина дважды героя Союза маршала бронетанковых войск  Павла Рыбалко, не побоявшегося выступить в защиту маршала Георгия Жукова, когда Сталин начал преследовать его, боясь потери  единоличной власти. Это о нем один из современных классиков написал: «Павло был парубок моторный, на танке до Берлина допахал…»
- Одессита, маршала, героя ВОВ, министра обороны Союза - Радиона  Малиновского.…           И многих десятков, сотен  других военачальноков, ковавших одну на всех долгожданную Победу в ВОВ.
- Запорожского казака Леню Брежнева, долго и славно руководившего великой страной  даже тогда, когда песок из штанов вовсю сыпался;
- Житомирца,  Главного конструктора космических систем Сергея Королева, просидевшего несколько  лет по той же высочайшей дурости «Вождя все баранов» за колючей проволокой в «Шараге». Впрочем, где только наши в Раше-параше  не пропадали…;
- Главного конструктора КБ «Южное» Михаила Янгеля, создавшего на украинской земле с нашими ребятами ракетный щит страны, позволивший надолго отрезвить пьющих м не пьющих  «неразумных хазаров»;
- Вертолетчика-авиаконструктора Игоря Сикорского, славного хохла  бежавшего после братоубийственной революции из России в Америку.
(Кстати, друзья,  если вы не знаете, чем отличается хохол от настоящего украинца, то поясняю, что украинцы живут на Украине, а хохлы, там, где лучше!)
- Не помняшнего родства своего экс-премьера-министра  послеперестроечной России  Витю Черномордина, сказавшего исторические слова: - Хотели сделать как лучше,  а получилось как всегда… (хрен с редькой на дуле с маслом);
- Ученого - сильно испеченного в разных науках  Ильи Мечникова;
-  Мордописца (художника – портретиста, рус. яз.)  Ильи Репина, написавшего знаменитую картину о запорожцах,  пишущих  знаменитое  юморное послание турецкому султану;
- Полтавчанина Петра Чайковского, сочинившего мировой шедевр -  «Танец маленьких беленьких с голым задом  северных медведей…»:
- Донецкого Прометея  - Прокофьева Сергея;
-  Одесского смихотуна,  неважнецкого патриота, москаля - Мишу Жванецкого, променявшего солидные гривны на более мелкие по курсу рубли;
- Учащегося Днепропетровского горно-игорного техникума, предки которого, сбежав из Палестины сорок долгих лет, искали дорогу на Украину, шоу-бизона певца Кобзона;
- Футболистов-рекордистов  мирового уровня: Лобановского, Блохина и Шевченко;
- Крутого  продюсера, крутого  композитора, известного всем крутым и перекрученным в СНГ  - Игоря  Крутого;
-  Красунь, чудовых квиток (цветов) Украины:  Софию Ротару; Людмилу Гурченко; Нонну Мордюкову: Наташу Королеву; Анжелику Ворун; Лолиту Милявскую; Клару Новикову, Елену Яковлеву  и многих, многих других…
- Артистов, певцов и пародистов: Леонида Утесова, Леню Броневого, Сергея Гармаша, Володю Талашко, Леонида Быкова, Сергея Маковецкого и многих, дуже многих  других…


Друзья!  Этих всех  перечисленных и многих  не перечисленных граждан Земли объединяет то,  что именно на Украине - Киевской Руси любимая Ненько посадила их впервые на горшок, учила ходить,  говорить, пить, петь и  материться на могучем русском языке…
Спрашивается:
- Так почему кое-кто из её неразумных детей, не любит Неньку - Украину?
Может за то, что потомки нашего Богдана сберегли "його нестримну любов до свободи, демократии и ридний Краини!"
Вы можете меня спросить: - Почему братья славяне не бояться Конца Света?
Отвечаю:-  Им до конца этого Конца полный «барабек», они ко всему привыкли и давно его ждут, как манны небесной! Авось после конца Концов, будет хорошее начало Начал!
Еще, друзья, вам маленький мой  совет: - Не слушайте ничьих горе предсказателей и советов, и  мой тоже.
В этой связи, друзья, не мотайте на ус, то, что вам вешают на уши.
Правильно глаголали наши предки: - Любовь, которая никогда не бывает взаимной – это любовь к  Родине, поскольку она  по воле некоторых вождей бывает иногда еще Уродиной.


   Плакат. Люби Украину


Вот и все, дорогие наши виртуальные видео слушатели! На этом я заканчиваю первый урок на знание истории этой замечательной ни на что не похожей древней славянский страны.
В конце передачи ведущий произнес старый девиз запорожцев:
- Слава самостийний, незалежний Украини!

Сало Украины - Слава Украины!!

Козаки: - Будьмо!

В ответ прозвучало троекратное:  Гей, гей, гей!..

       

         Плакат. С Днем незалежности!

* * *
Экран монитора погас, дед задумчиво покрутил вуса и сказал: - Я бы сюда внучек добавил еще кое-что от себя. Расскажу в следующий раз, а сейчас пара тоби баиньки…
И он запел внуку колыбельную песню о самостийной, незалежной, демократичной Украине:
“Сам пью,
Сам гуляю,
Сам стелюся,
Сам лягаю!..”

Перевел с украинского языка на местный «суржик» –  Аркадий Польшаков

P.S.
Всем желающим посетить Украину, автор  советует перед поездкой похудеть на 5-10 кг. Только транжиры и несведущие люди едут туда со своим салом! Що-що, а сала на Украине хватае и без вашого!
Песне «Любо братцы любо, любо братцы жить, с салом украинским можно век  прожить…» стоя рукоплескали в «Метрополитен опере» и многократно ласково просили  на бис в Ла Скале.






                     Фото. Автор в рабочем кабинете


        Кинематографистов просим не беспокоить, сами с усами…

-------------------------------------------------------------



                                  ЗВІДКИ ПІШЛА КИЇВСЬКА РУСЬ  
                    (З романа Аркадія Польшакова «Запорізьці Сибіру»)                                          

                                               Малюнок.     Тайна  слов'янської цивілізації  

             Праправнук останнього запорізького кошового отамана засланця до Сибіру Катериною II, хитро примружившись, пародіюючи діда, сказав йому:
           - Дідусь, все те, що ти мені розповідав про історію створення Київської Русі, про Запорізьку Січ і інше, все це фігня на соняшниковій олії.
          - А, що так? – внучок, здивувався дід.
           - Хочеш послухати сучасну  історію про незалежну Україну (тут і далі використовується  так званий «суржик» - суміш мов української і російської), я її з Інтернету викачав?  
          Дід від здивування широко розкрив очі з півночі, відповів: - Добре внучок! Може я і забув щось з історії України, так ти нагадай мені!
        - Тоді слухай! –  внук, знайшовши в Інтернеті потрібний сайт, що говорить, включив звук по голосніше, щоб глухий дід міг все ясно чути і бачити.   Комп'ютер спочатку осоружно заверещав, ніби свиню десь різали, потім верещання стихло, дід подумав все: свиня мабуть здохла, але з динаміків полилася знайома з дитинства весела українська мелодія про самостійну  Країну:
«На Майдані столиці,
Діти Київської Русі,
Пам'ятають славні дати,
Співають пісні батьків.

Приспів:
Любо, братці, любо!
Гей! Любо, братці, жити,
З Батьком - Головою,
Жити - не тужити.

Любо, братці, любо!
Гей! Любо, братці, жити,
Наказав нам Батько:
Волею дорожити!  

Вип'ємо ж за Батька,  
За всіх його орлів,
За «кіїворусів»,
Вольних козаків.  

Приспів:
Любо, братці, любо!
Гей! Любо, братці, жити,
Наказав нам Батько:
Рідний край любити!

Любо, братці, любо!
Гей! Любо, братці, жити,
Самостійним внукам,
Незалежним бути!  

           Дід пожвавився і виголосив, дивлячись на внука:
           - Ех, едріт за ногу! Під таку музику танцювати хочеться!

         Тут на екрані монітора з'явився нарядно одягнений в святковий козачий запорізький костюм, лисий, з голеною головою, красень ведучий, з довгими козачими вусами і з оселедцем на голові, відважно закрученим волоссям за ліве вухо.
         Це був всім відомий український артист оригінального гуморного жанру по прізвищу Задерихвіст,  який задушевно, можна сказати по-дружньому, як би звертаючись особисто до кожного відео слухача, з посмішкою виголосив:
         - Сідаєте зручніше, дорогі друзі, на сьогоднішньому нашому віртуальному уроці ми поведемо мову - звідки повелася Українська земля або Київська Русь і її перший оплот виборної демократії - Запорізька Січ. І почнемо історію цієї країни з далекого її початку, з часів Створення Світу.  
          (На екрані монітора з'явилася гола при гола, спотворена вулканами, порепана з тріщинами  Земля). - Ніфіга собі! - здивовано вигукнув дід, дивлячись на порепаний тріщинами з гнійними вулканічними прищами лик планети.
          А ведучий програми продовжував говорити: - Як відомо в ніч з п'ятого на шостий день Бог створив не лише Землю, а і першого запоріжця, і назвав його не мудруючи лукаво Бог-даном (Богданом), тобто дарований Богом, і поселив його в створеному їм Земному раю, де жили всякі блішки, мошки і «мандавошки».
         Дід тут промовив про ведучого: - Ну, дає хлопець!..”
          Ведучий продовжував: - Богдан, оглянувши творіння Боже (Землю) і оскільки в жилах його текла волелюбна запорізька кров, не захотів жити з цією всій «псюрней» в земному зоопарку, тому він втік  від туди на край землі, яка потім була названа Україною, тобто розташованою у краю. Місце для проживання він вибрав у могутніх Дніпровських порогів, сказавши при цьому першу історичну фразу:  - Панове, товариші, фрау - мадам,  ви, де хочете живите, а моя хатина з краю ”.
             Дід аж підвівся з дивана, побачивши Дніпровські пороги, де в «Чайках»,  вправно маневруючи між бурунами  пливли на «божий промисел» красені хлопці - запоріжці.  
            Бог, побачивши таку справу, що перший млинець виявився грудкою (тобто крутим запоріжцем Богданом) сказав: - Азм язь, месі на небесі, ти тут у краю хочеш жити, то усі твої пра-пра-павнуки називатимуться українцями! А Я азм язь єсі створю більш слухняну людину - Адама.
           І Бог створив Адама. Той на відміну від моторного  старшого брата – Богдана (дивись   http://marketgid.ru/pnews), вийшов такий тихий, боязкий, «куковяка» і лише. Сидить один «одинешенький» цілий день під яблунею і  як білуга ридає про свою долю. Бачте, йому «езі-вразі» ніким випити і поговорити. Тоді не довго думаючи, Бог на додаток до цього з його ребра створив спокусливу красуню Єву.
          Так виник перший любовний