Осінь прийшла, настав час бабиного літа,
Сонечко світить вже не так, в'януть квіти.
Лиш один клен квітне, казковим цвітом цвіте,
Немов зірочки сяє листя золоте.
Прийшло до нього кохання перше і пізнє
І ось вони разом, обоє такі різні.
Притулилась ялиночка ніжно до клена,
Тримає гілочка лапку її зелену.
Для них сонечко світить у небі блакитнім,
Виблискують на ній зірки оксамитні.
Десь вітер віє, холодний дощ рясно іде,
А в клена з коханою самий щасливий день.
 |
