Ой, у вишневому саду, там соловейко щебетав.
До дому я просилася, а ти мене все не пускав.
Ти, милий мій, а я твоя, пусти мене, зійшла зоря.
Проснеться матінка моя, буде питать де була я.
А ти їй дай такий отвіт, яка чудова майська ніч.
Весна іде, красу несе, а тій красі радіє все.
Доню моя, не в тому річ, де ти гуляла цілу ніч.
Чому розплетена коса, а на очах блистить сльоза?
Тому розплетена коса, а на очах блистить сльоза,
Що бiльше я в тому саду гулять с казакам нэ буду.
|
