Ирина Черепенина
Бабусин хліб
Бабусин хліб, ледь-ледь солодкуватий,
Посаджений на капустяний лист...
В печі вогонь. Жаринку попіл сватав,
Та не судилось. Сповнилася хата
Печеним духом. Диму аметист –
Текучий, і легкий, і недражливий,
Повільно тане в неба синяві,
І день пливе, і сонячним розливом
Позначено цю мить, що пахне дивом:
Тут паляниці творяться живі.
Бабусин хліб! Як щастя, злото-пишний,
Легкий, як пух – відун і чарівник.
А на подвір`ї посхилялись вишні
І шепотять про світлий день колишній,
Коли рідненька вишила рушник,
Щоб накривати хліб – від ока злого…
На полотні там лебеді-хрести.
Із хлібом проводжають у дорогу,
Із ним, святим, у храм ідуть до Бога.
Колись до Бога прийдеш з ним і ти.
