Жовтневі зорі падають згори.
Під ними ми — закохані, похмурі…
Для нас з тобою літньої пори
Близька розлука — як предвістя бурі!
Не бачитиму я її очей,
Що часто будуть сльози проливати…
Не знатиме вона отих ночей,
В які я чутиму грози гармати…
Але пройде гроза, і сонце знов
Засяє в день отой і в ту годину,
Коли я, вдячний Богу за любов,
Тебе, закохану, трояндами зустріну!
1993 г. |
Хотелось бы написать на украИнском, но т.к. я на сайте
совсем недавно, не освоила ещё технику письма, способ
переключения клавиатуры. УкраИнским владею свободно
(преподаватель колледжа, много лет). Всех Вам благ!