Нам плоті наші не єднать,
Я зiрка іншого сузір'я...
І мого щирого довір'я
Їй-Богу, друже, гріх ламать.
Чому я завдаю Вам сум,
І кожен раз, як Вас побачу,
Сама від нього ледь не плачу,
Мов від важких болючих дум.
Не треба заздрити мені
За почуття моє єдине,
Бо і воно колись загине,
Коли скінчаться щедрі дні...
Скажено так біжить життя,
Усьому є свій час горіти...
Мій шлях - писати і любити,
І душу не звести з путя.
|
Благодарю Вас.