Стихотворение «Аутокоммуникация - внутренний диалог»
Тип: Стихотворение
Раздел: Юмор
Тематика: Иронические стихи
Автор:
Оценка: 5
Баллы: 10
Читатели: 478 +1
Дата:

Аутокоммуникация - внутренний диалог

- К чему мне память всех прошедших жизней,
в которых я успешней жил, чем в этой,
в различных обретаясь организмах?

- Ти, попри все, ще двічі був поетом?

- Один из них стоит сегодня в бронзе;
в кармане - дуля, и взирает с кручи...

- Як незалежні від сумління бонзи
жеруть чуже? Їх жадібність не пучить!!!


- К тому ж "украсил" он собой банкноту,
для рваных задниц ставшую заплатой...

- І в пошуках звичайної роботи
світ зА очі тікають газди з хати!


- А тот, кто овладел державной кассой,
отращивает дяде-янки яйца -
при Кучме "франклин" стоил два "тараса",
но Сеня плюнул дальше прочих: - ДВАДЦАТЬ!!!

- Отак його навчили мама й тато:
"Іди у владу! Ближче будь до газу!
Знай, Батьківщину треба так... кохати,
щоб плутала інфляцію з оргазмом!
Якщо помітять й забажають бити -
кричи, волай, реви на всі усюди!
І пам'ятай: незгідні - це бандити!
Всі згідні - це, синок, хороші люди"!


- Ну, и к чему мне память прошлой жизни?
Любая власть делила люд на касты...

- Стривай, але ж оці пихаті слизні
ім'ям поета перші стали красти!..
Реклама
Реклама