На серці сум в душі неспокій
В думках не має чистоти
Мій мікросвіт стиска безодня
І хилить небо до землі
Я проклинаю свої мрії
За зраду,я ж їх так плекав
Та марно все,вже ледь жевріе
Нема вогню й тепла нема
Безодня кличе,манить,манить
У вихор втягуе світи
Ще вчора я радів світанкам!
Вже завтра буду на війні? |