Моя доля птахом білокрилим
На плече до тебе припадає,
А серденько тужить і зітхає,
В поцілунках сивину ховає.
До берізки ніжно пригорнуся,
Заплету їй промені у коси.
Хоч би раз скупатися у росах,
Та не купиш ні за які гроші
Своє щастя - доленьку жіночу,
Без журби - пекучої печалі.
Дай забутися в твоїх обіймах
І не думати, що буде далі |
