Як буйно квiтне моя вишня,
В твоїм запещенiм саду.
I важко знать куди iду,
Коли не знаю - звiдки вийшла.
Лиш вiдчуваю, що вiд Бога,
Прийшла на Землю iздаля.
Вселив мене у немовля Господь
I не сказав для чого...
I важко так, що грiх признатись,
Я як лякливеє дитя:
Таке короткеє життя -
Не встигну навiть накохатись! |