України дорога ніби вогняна річка,
Як глибокі ці води та круті береги.
А десь там, за горою, моя люба Марічка
Все з надіею чекає солдата з війни.
Й тече тая вода до рідних та близьких,
З цих полів, де воюють батьки та сини,
З цієї землі, де дзвонили колисковою піснею,
Мирним небом та щастям дозріли хліби.
Помолись за мене мати
Щогодини та щомиті,
За щасливу та єдину
За родину та країну.
Хто кому стріляє в спину,
Від чиєї руки загину,
Чи живий прийде твій сину
Знає тільки бог єдиний.
Помолись за мене, помолись.
Вогняна річка, вогняна-полум'яна.
Червона стрічка стріляє мов п'яна.
Б'є мов би поряд, а справді у серце.
В полоні у горя душа моя б'ється.
В мене доля як доля. Козаку козакове,
Як солдату вітчизни бути поряд завжди.
Мою рідну країну, гори, річки та поле
Захищаті собою в кожні миті лихі.
Та тече моя річка полум'яна-червона,
Що не має початку та не має кінця.
Станьмо ж браття всі поряд з однією молитвою -
Щоб вода в цієй річці блакитна була. |