Стихотворение «снігурi»
Тип: Стихотворение
Раздел: Свободная поэзия
Тематика: Верлибр
Автор:
Оценка: 5
Баллы: 8
Читатели: 506 +1
Дата:

снігурi

ніби то снігурi усілися на яблуню
та й завмерли.
снігу ще не було.
яблуня ще зелена.
але снігурi не можуть злетіти.
(у слові «злетіти» чую «злих тіток»)
кожного дня декілька зі снігурів падає.
я дивлюся на тих, що впали,
вони не рухаються.
кіт Мурасік проходить повз.
бабуся каже: — позбирай, та нагодуй
йми свиней!
я не хочу годувати свиней птахами.
я можу позбирати для них
антонівку чи буравицю…
коли впаде останній снігур,
я залишу бабусю, та піду у світ.
Реклама
Обсуждение
     04:26 21.11.2013 (1)
2
За что ты их так, бедных))

Снегири не сели в кронах кленов
- Собрались на яблоньке зеленой
Не взлететь пропащим, не подняться,
Суждено в саду чужом остаться

Обессилев, катятся в долину
Только кот Мурасик ходит мимо
Почему не трогает он птицу?
Как могло такое получиться…

Свеклу стану я носить тазами
Свиньям, не кормить же снегирями
Упадет последний птах в саду
- С ведьмой попрощаюсь и уйду…
     09:37 21.11.2013
круто! спасибо!!!
Книга автора
Феномен 404 
 Автор: Дмитрий Игнатов
Реклама