Предисловие: Отклик на: https://fabulae.ru/poems_b.php?id=441519
Буває смерть милiша за життя.
Спитаєте: "Чому?" Це очевидно.
Все нинiшнє життя страшне, огидне.
Не знаєш, як прожити без ниття.
Поїду у Нiгерiю, мабуть.
(с) Pirozhenko Tamila
Куди б ви не поїхали, Таміло,
усюди буде муляти вам щось.
І не тому, що особисто довелось
зустрітись з лихом, що вас обпалило.
А лиш тому, що всі ми - просто люди,
в полоні протиріч, надій, бажань...
Бог дивиться на нас, йому ж бо жаль,
що ми блукаєм всюди, мов приблуди.
Щосили намагаємось збагнути,
де наше місце, в чому суть життя,
чому у злодіїв немає каяття,
навіщо рабські нас стискають пути...
"Шукати щось за синіми морями
чи нам лишитись на своій землі?" -
карбують думи зморшки на чолі
і душу розривають до нестями.
Життя обридло? Богу помоліться.
Усе минеться, навіть ця зима.
Згадайте: "добре там, де нас нема" ,
і рідним людям ніжно посміхніться.
|
Послесловие: Перевод:
Куда бы вы ни поехали, Тамила,
всюду вас будет беспокоить что-нибудь.
И не потому, что лично пришлось
встретиться с бедой, которая вас обожгла.
А только потому, что мы - всего лишь люди,
в плену противоречий, надежд, желаний...
Бог смотрит на нас, ему-то жаль,
что блуждаем повсюду, как бродяги.
Изо всех сил стараемся понять,
где наше место, в чем суть жизни,
почему у злодеев нет раскаяния,
зачем нас давят рабские оковы...
"Искать что-то за синими морями
или остаться на своей земле?" -
чеканят думы морщины на лбу,
и душу разрывают до безумия.
Жизнь надоела? Богу помолитесь.
Все пройдет, даже эта зима.
Вспомните: "хорошо там, где нас нет",
и родным людям нежно улыбнитесь.
|
лепим, что умеем)
Золотые слова!))
